О треке
Моя дика Олександра, моя дика Олександра, ніч моя примарна.
Зводила з розуму, мов хвиля океану,
Та я лежав поруч — навіть проти плану.
Говорили про тебе ті, хто не знав любові,
Та ти приходила усний серед нічної повні.
Серед тисяч облич я впізнавав лиш одну,
Що могла запалити в душі мою весну.
Час летів табунами крізь міста і вокзали,