А ми
так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі Але в чому ми винні?
Коли світло ліхтарів погасне,
Білий сніг вже те тане в вікні
Умудрились попасти у пастку
Як же не вчасно - ми винні самі
Довгі дороги внікуди
Знайомий стогін, ой люди її Тонкий стан!
Мій коханий капк І знову до неї тягне, як аркан
Коли ми вдвох, усе сіре отримує
Та для тебе я точно не той
3 ким і в радості, й в горі!